"Вчити чи не вчити, ось у чому питання!" Перефразувавши відомого класика, саме так можна сформулювати проблему, яка на сьогодні є однією з каменів спотикання у школі. В час інтернету, коли доступ до нього майже необмежений, чи є необхідністю вчити напам'ять так багато формул, термінів, означень, правил? Чи не простіше все це знайти в інтернеті? Для чого витрачати час на таку "нудоту"? Чи не краще витратити цей час на інтерактивні ігри, спорт, прогулянки.. Чому діти вимушені по декілька годин зазубрювати напам'ять те, що легко знайде "Гугл"? Впевнена, що більшість батьків одразу ж погодяться з цією думкою. Але давайте подумки зазирнемо у майбутнє, років так через 15. Коли сьогоднішні учні стануть фахівцями: лікарями, продавцями, шоферами, агрономами, міністрами. І ось приходить людина до лікаря, який дуже добре вміє користуватися пошуковими системами, але напам'ять не знає майже нічого. Ну, можливо, симптоми вагітності та бронхиту. І починається! "Назвіть, будь ласка, симптоми Вашої хвороби.. так.. недостатньо.. ще парочку, а то Гугл видає 15 хвороб.. Ой, Вам зле? Підвищився тиск? Це добре! З 15 залишилося лише три можливих варіанти. О-о-о, у Вас почався цианоз. Чудово! Є діагноз! ...... На жаль, Вам це вже не цікаве.."
Скажете, що я утрирую? Або що і зараз з таким стикаємося? Так, таке трапляється. Але чи нам це до вподоби? Чому ми шукаємо фахівця, який би по очах міг встановити діагноз? Чому ходять легенди про "тих, старих лікарів, які без рентгену могли поставити діагноз"? Чи ми не хочемо, щоб наші діти були такими легендами? Чи хтось свято впевнений, що по закінченні школи раптом, як Святий Дух, на дитину зійде вміння наполегливо вчити? Не думаю, що є такі наївні. Просто ніхто не пов'язує нудні правила з української, алгебри чи фізики з рівнем майбутнього фахівця.
Тож вчити чи не вчити? Звичайно, вчити, але те, що є БАЗОЮ! До бази однозначно НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ історичні дати, сталі величини, назви усіх деталей циклотрона, марка улюбленого пива Ремарка...
Особисто я до бази відношу в першу чергу термінологію. З будь-якого предмету. Терміни збільшують словниковий запас дитини. Не лише наукові, а й художні.  А це, погодьтеся, на кілька порядків підвищує рівень комунікабельності людини. По-друге, правила. Це - шляхи взаємодії, взаємозаміни, пошуку. Правила привчають до системної роботи та послідовності. Правила вивільняють час, тому що не потрібно кожного разу "винаходити велосипед". Тобто значно збільшується швидкість роботи, отже, фахівець буде більш конкурентноспроможний.
Отже, як про мене, ті, хто намагається "проштовхнути" в освіті ідею "Гугл рулить", мають на меті одне: наші діти не повинні створювати конкуренцію на європейському ринку інтелектуальної праці. Лише як "чорноробочі". Особисто я ПРОТИ ТАКОГО МАЙБУТНЬОГО НАШИХ ДІТЕЙ! Саме тому я за те, щоб "вчити"!