Ох уж ці казочки...

Сьогодні на уроці геометрії, спостерігаючи за стражданнями учениці 7 классу, яка намагалася зрозуміти, чому ж трикутники рівні , я, запитала "А ти казки читаєш?". Від здивування очі дитини стали мов п"ять копійок "Ні. Я взагалі не люблю читати". Тут моя думка стала більш свідомою, і я запитала в іншої дівчини, в якої теж проблеми с задачами по геометрії (хоча по алгебрі все відмінно) " А ты читаєш казки?". "Ні, ЗВИЧАЙНО!". І вже хором "І взагалі, ми вже повісті читаємо!". Тут вже мої очі округлилися від подиву: діти, які не люблять і не читають казок!? "Дівчата, поки ще є час, терміново почніть читати казки! Тоді задачі по геометрії для вас будуть як цукерки ))"..
Ось так було на уроці....
Вас здивувало, яким чином пов'язані казки та геометрія? А дуже просто! В казках описується те, чого немає в природі. Те, що нас не оточує. І, коли читають або розповідають дитині казки, ВОНА ВСЕ ЦЕ УЯВЛЯЄ. Так розвивається просторове бачення, уява. А ще так званий метафоричный простір дитини. Той, у кого сформований такий простір, легко будує причинно-наслідкові зв'язки, шукає аналогії. Саме з таких дітей і виростають креативні, яскраві особистості. А задачі з геометрії стають ще однією казкою..